Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Чё как, ребятки? Давно я вам не писал, знаете, но сегодня случилась такая вот ситуация, что аж пастью в пол ударился!
Знаете, я вчера решила новый закладку себе сделать. Не обычную, а псилоцибиновые грибы. Давно хотела попробовать, а тут наконец-то попалась выборка из самых крутых шляпок. Ну, я конечно не затромбила сразу, а решила насладиться в полной мере этим волшебством.
Имя |
Вкусность |
Эффект |
Мазайка |
5/5 |
Трэпим до конца света! |
Грибочки |
4/5 |
Воображение раскрывается на 100500 процентов! |
Псилоцибе Азуресценс |
5/5 |
Летим в космос, братишки! |
И вот я взяла полную порцию, чтоб реально почувствовать всю эту магию. Надо же развлекаться по-полной, не на шутку, так сказать. Решила выбрать площадь для своего отрыва. Там всегда люди гоняют, и наркота вообще не проблема, если знаешь куда коситься.
Ну да ладно, понеслась! Я уже готова была трэпить от души, но в душе все же немного боялась. Ведь через косяк никогда не знаешь, что произойдет. Даже хоть я и наркоман-рэпер, но всё-таки остаётся место для сомнений.
Думаю, ну чё там? Поехали!
И вот я на площади, в руке машинка с чудо-грибами. Конечно, нельзя забывать о правилах безопасности, поэтому решила подлить закуской. Ну как без неё? Это же наркотики, братишки! На всякий случай, что-то с мацунами взяла, чтоб спокойнее было. Желудок бережем, всё-таки.
Смотрю вокруг, а тут куча народу. Некоторые уже взъехали на дурь с головы до ног, а некоторые только собираются влететь в этот космос. Вижу парня, такой новый, ему наверное лет 17-18 всего. Держит в руке закладку и накрывает ей свой псих, а потом носит чушь про великую вселенную.
Ну вы думаете, что я растерялась? Да ни в жисть, братишки! Я тоже начала гнать этому новому приятелю мощную трэперскую философию. У нас ведь наркоманам всегда есть, что сказать друг другу. Будет времечко пофилософствовать на эту тему, чуваки. Да, я все умею, такая мультизадачность у меня!
И вот мы дружно гонимся, все слова, чувства и вообще все начинает смешиваться в одну большую галлюцинацию. А тут я вижу, что кто-то там рисует комиксы прямо на площади. Вы представляете? Ну я так ваще затромбилась от этой фигни! Какой выборка, братишки! Чувак молодец, надо сказать, талантливый такой. Вот бы мне тоже нарисовать свою историю в таком формате.
В итоге мы все вместе с этим новым типом продолжали трэпить до утра. Необыкновенное ощущение, когда ты в кругу таких людей, где каждый гонит по-своему. Никаких судебных коварств, просто наслаждение жизнью и искусством.
Короче говоря, я просто нахожусь на другом уровне, братишки! Вот такой, веселый, огонь закос!
Ну вот, ребятки, я вам всё рассказал! Надеюсь, вам было интересно послушать мои истории. Я уже и сам не верю, что я такое вчера вытворяла. Иногда, братишки, жизнь надоела, а вот в такие моменты я чувствую себя полный кайф. Хоть и не всегда понятно, где граница между реальностью и галлюцинацией, но кто сказал, что это важно?